ЖИТОМИРСКОЕ ОБЛАСТНОЕ ОБЪЕДИНЕНИЕ
ОРГАНИЗАЦИЙ РАБОТОДАТЕЛЕЙ

Європейський досвід створення та організацій роботодавців

altПропонуємо ознайомитись інформаційно-аналітичною довідкою, підготовленою працівниками Європейського центру інформаційної підтримки Верховної Ради України.

Організації роботодавців Німеччини, Швеції, Бельгії та Австрії:

їх об’єднання та права

 Вступ

Організації роботодавців, федерація роботодавців або, об’єднання роботодавців, є протилежністю профспілок які об’єднають працівників. Роль і місце організацій роботодавців є різними в залежності від країни та залежать від економічної системи у країні.

 У країнах з плюралістичною або англосаксонською економічною системою (наприклад, Сполучене Королівство чи Сполучені Штати Америки), де немає інституціоналізованого співробітництва між організаціями роботодавців, профспілками і урядом, організації роботодавців як правило об’єднаються в групи по інтересах або інформаційно-пропагандистські групи щоб через лобіювання впливати на політику уряду. У цих країнах, організацій роботодавців, як правило, слабкі, а багато їх функцій перейшли в руки торгово-промислових груп.

 У країнах з соціальною ринковою економікою, таких як Австрія, Швеція і Нідерланди, організації роботодавців є частиною системи законодавства, на рівні з урядом та профспілками.

 Об’єднання роботодавців посідає провідне місце серед найбільш важливих інститутів в економіці Німеччини. Вони зіграли важливу роль у створенні та збереженні знаменитого післявоєнного «соціального партнерства».

 Організації роботодавців Німеччини

Об’єднання роботодавців в Німеччині було засновано ще з кінця 19 ст. Ці об’єднання зазнали значних трансформацій у своїй структурі. З часу свого функціонування об’єднання роботодавців у Німеччині створювалися лише як антипрофспілкові організацій ("Gegenverbände"). Їх місія полягала в тому, щоб допомогти компаніям відстоювати свої інтереси перед профспілками.

Об'єднання роботодавців укладають колективні договори з профспілками та з працівниками. Ці договори, як і трудове право Німеччини, по своїй суті є контрактами які мають безпосередній і обов'язковий вплив на окремі трудові відносини. Згідно із пунктом 2 Закону Німеччини про колективні договори, об’єднання роботодавців мають право на колективні переговори та укладання колективних договорів.

Крім основної функції – укладання договорів – об'єднання роботодавців, також надають юридичні консультації та підтримку підприємцям під час укладання цих договорів, відстоюють спори з профспілками. Близько 38% всіх німецьких підприємств належать до асоціації роботодавців. Об’єднання роботодавців у своїй праці керуються низкою законів: таких як конституція, трудове право тощо.

У ст. 9 пункт 3 Закону Німеччини про працю зазначено що: «свобода асоціацій як працівників, так і роботодавців, гарантовано основним законом і включає в себе право громадян створювати асоціації, вступати у вже існуюче об'єднання, брати активну участь в діяльності асоціацій, залишити асоціацію або не належати до будь-якої асоціації. Він також містить норми які захищають асоціації від будь-якого впливу держави.

Роботодавці в Німеччині можуть об’єднуватися у місцеві, районні або земельні асоціації роботодавців. Ці асоціації, діляться за окремими галузями у відповідності до принципів промислового підприємства.

Окрім асоціацій роботодавців, які існують на місцевому рівні або по окремих галузях, у Німеччині існують такі асоціації і на федеральному рівні, зокрема:

-Gesamtmetall (Федерація металу та електрики),

-Bundesarbeitgeberverband Chemie (Федерація об'єднань роботодавців в Хімічної промисловості).

На рівні земель існують такі асоціації як: Vereinigung der kommunalen Arbeitgeberverbände (Федерація асоціацій роботодавців в Гессені).

Загалом, у Німеччині існує понад тисячу асоціацій роботодавців. Ці асоціації підпорядковуються Конфедерації німецьких асоціацій роботодавців (BDA). Ступінь організованості серед німецьких роботодавців є відносно високою. В обробній промисловості, банківської і страхової він досягає близько 80 відсотків. В інших секторах цифри дещо нижче, в основному через велику кількість неорганізованих малих підприємств.

 Об’єднання роботодавців Швеції

У Швеції є Конфедерація шведських підприємств, що складається з різних федерацій та асоціацій. Конфедерація захищає інтереси шведського бізнесу. Місія цієї конфедерації – просувати інтереси компаній, підприємств, сприяти нормальному функціонуванню ринкової економіки та розуміння важливості підприємства для економічного зростання та розквіту. Довгострокова мета федерації полягає у перетворенні Швеції на провідну економіку, яка займатиме лідируючих позицій у міжнародному рейтингу процвітання.

Конфедерація налічує 51 члена, які є асоціаціями роботодавців та торгових організацій майже 54000 компаніями-членами. Компанії-члени загалом налічують більше 1,5 мільйона найманих працівників. Компаніями-членами є малі підприємства та компанії, що знаходяться переліку біржі. Більшість компаній (98 відсотків) є маленькими чи середніми, з менше ніж 250 найманими працівниками. Організації-члени пропонують компаніям послуги та підтримку. Вони впливають на прийняття рішень, проводять консультації, організовують, надають підтримку під час конфліктних ситуацій тощо.

Конфедерація шведських підприємств має місцеві представництва по всій Швеції. Регіональні представництва щоденно контактують з організаціями-членами. Через регіональні організації, конфедерація також має контакти з місцевими та регіональними органами влади та медіа.

Конфедерація шведських підприємств має офіс у Брюсселі, який підтримує шведський офіс та організації-члени шляхом моніторингу, консультування, впливу та лобіювання різними повноважними органами Європейського Союзу.

Вищим органом прийняття рішень Конфедерації є щорічні зібрання, що налічують приблизно 350 делегатів, призначених організаціями-членами. Рада складається з 76 осіб, головою є Michael Treschow.

Федерації роботодавців в середині Конфедерації шведських підприємств є сторонами колективних угод, що включають, приблизно, 1.3 мільйони найманих працівників у 350 галузях промисловості. Базовий принцип щодо питання формування заробітної платні є таким, що це питання повинно бути вирішені у рамках компетенції кожної федерації.

Федерації відповідають за питання колективних угод, у той час, як Конфедерація шведських підприємств відповідає за координацію цих питань на певному рівні, як для загальних питань, так і для багатогалузевих питань. До цього включаються, наприклад, питання, що стосуються робочих годин, промислового законодавства, колективно узгоджене страхування та пенсії, також як і питання роботодавців в середині ЄС.

Конфедерація надає своїм членам експертну підтримку у багатьох галузях, включаючи ринок праці, законодавство, податки, корпоративне та інтелектуальне право, економіку та макроекономічний аналіз, конституційний та законодавчий захист, безпеку та ризик менеджмент, торгівельну політику. Інші важливі галузі для експертизи включають конкуренцію, освіту та навчання, дослідження та тренінги, клімат та енергетику, навколишнє середовище та ринково орієнтовані рішення у секторі соціального забезпечення.

У 1976 року було прийнято «Акт участі у прийнятті рішень». Правила, що викладені у акті діляться на дві групи. Перша, міститься у положенні про систему колективної регуляції на ринку праці, а друга у положенні про участь у представленні робітників. У контексті цього акту, колективні організації роботодавців, сформовані з метою захисту інтересів їх членів у справах з працівниками. У Швеції, у приватному секторі, є як великі організації, такі як Шведська федерація роботодавців (у квітні 2001 року злилась з Федерацією шведської промисловості і сформувала Конфедерацію шведських підприємств), так і маленькі автономні асоціації, такі як Асоціація роботодавців банківської сфери та Асоціація роботодавців друкованої преси. У місцевому державному секторі існує дві асоціації: Шведська федерація місцевих органів влади та Федерація провінціальної ради. Вони обидві також функціонують як асоціаціїроботодавців. У центральних органах влади асоціацією роботодавців є Шведське агентство державних роботодавців.

 Федерація підприємців Бельгії

Федерація підприємців Бельгіїце єдина неприбуткова організація в Бельгії, що об’єднує підприємців по всьому королівству та представляє їхні інтереси у кожному з трьох регіонів цієї країни. Ця організація була створена у 1973 році внаслідок злиття Федерації промисловості Бельгії та Федерації непромислових підприємств Бельгії. Її членами є секторальні групи підприємців, які об’єднують компанії ключових промислових галузей та сфери послуг. Загалом, організацію представляє близько 30 тисяч підприємств, що становить 85-90% від загальної кількості бельгійських підприємств.

Діяльність Федерації підприємців Бельгії спрямована на створення сприятливих умов для ведення бізнесу в країні та нових робочих місць. Окрім цього, організація лобіює інтереси бізнесу як на федеральному, загальноєвропейському, так і на міжнародному рівнях. Стосовно інтернаціонального рівня, то Федерація представлена у 150 різноманітних органах та установах. Представництво на загальноєвропейському рівні в основному відбувається через механізм членства в Об’єднанні промислових конфедераційроботодавців Європи або в Європейській Асоціації промисловості, малого та середнього бізнесу.

Організаційна структура Федерації представляє собою розгалужену систему управління, що представлена Загальними зборами, Радою директорів, Комітетом з управління, Підрозділом із загального менеджменту, комісіями та департаментами. Загалом, в кожному з органів є представник компаній таких галузей:

-        Фінансові послуги;

-        Будівельна промисловість (у т.ч. виробництво цегли та залізобетону);

-        Хімічна промисловість;

-        Тютюнова промисловість;

-        Сфера роздрібної торгівлі;

-        Видобуток та обробка діамантів;

-        Енергетика(у т.ч. нафтопереробна галузь, видобуток газу, електро- та газопостачання);

-        Охорона навколишнього середовища;

-        Інженерні підприємства;

-        Транспортна галузь;

-        Сталева промисловість;

-        Сфера трудових послуг;

-        Легка промисловість тощо.

В рамках своєї діяльності Федерації підприємців Бельгії видає та розповсюджує різноманітні аналітичні матеріали. Зокрема, стосовно особливостей оподаткування бізнесу у Бельгії, вдосконалення фінансового адміністрування, зміни клімату тощо.

 Федерація промисловості Австрії

Федерація промисловості Австріїнеприбуткова організація, що представляє інтереси підприємств обробної промисловості Австрії. Це друге централізоване об’єднання роботодавців, після Економічної палати. Вона одночасно виконує функції об’єднанняроботодавців та торгівельної палати. Діяльність федерації спрямована на лібералізацію зовнішньої торгівлі Австрії та представництво інтересів ринку трудових ресурсів. Окрім того, ця організація має ліцензію Федерального Арбітражного Суду на укладання колективних угод. Організація була створена у 1862 році.

Організаційна структура Федерації промисловості Австрії виглядає таким чином:

-        Пленарне засідання всіх членів відбувається раз на рік (на ньому ухвалюються бюджет, встановлюються розміри членських внесків);

-        Федеральна виконавча рада (до складу входить 100 членів, які представляють регіональні підрозділи, а також почесні члени; вибори до ради відбуваються кожних 3 роки на пленарних засіданнях);

-        Президія (складається з Президента та двох віце-президентів, які обираються федеральною виконавчою радою на 4-річний термін. Цей підрозділ займається щоденними справами федерації).

Внутрішня структура Федерації промисловості Австрії є водночас територіальною та функціональною. На регіональному рівні в межах організації діє 9 представництв. Щодо функціональної структури, то в межах організації діє 6 комітетів: економічної політики, соціальної політики, зовнішньоекономічних зв’язків та європейської інтеграції, захисту довкілля та транспортної політики, податковий та освітній. Керівництво комітетів обирається з членів цих комітетів.

Станом на 2005 рік штат Федерації налічував 3400 працівників.

У сфері соціальної політики та трудових відносин Федерації промисловості Австрії переслідує наступні цілі:

-        Зниження рівня трудових витрат, що не входять до заробітної плати (Австрія має досить високий рівень таких витрат, що знижує рівень конкурентоспроможності її економіки);

-        Досягнення більшої гнучкості трудових стандартів (ряд таких стандартів вважають застарілими та такими, що стримують економічний розвиток);

-        Децентралізація переговорного процесу між компаніями та профспілками (режим роботи та оплата праці повинні обговорюватися на рівні компанії);

-        Перегляд ролі держави у веденні бізнесу (відповідальність за соціальну безпеку має бути компетенцією працівника. Наприклад, працівники та компанії повинні опікуватися пенсійною системою, на додаток до державного забезпечення)

Інформаційну довідку підготували Роман Шваб, Денис Глинський, Тетяна Кирилюк.